18 травня 1944 року відбулася одна з найтрагічніших подій для мусульман - примусове виселення цілого народу та одна з найшвидших депортацій в історії людства.

Депортували всіх у переповнених товарних вагонах на Урал та Середню Азію. Люди в поїздах помирали від голоду, спраги, задухи, різних хвороб та сильного стресу. Страждання тривали й у місцях депортації – кримські татари жили у спецпоселеннях, які нагадували робочі табори.

За перші 3 роки від голоду, виснаження та хвороб померла майже половина депортованих кримських татар.

1948 року радянська влада визнала кримських татар «постійними» переселенцями без права повернутися до рідного Криму.

За наказом радянської влади зрівняли із землею всі мусульманські цвинтарі; руйнували стародавні мечеті, деякі з них перетворювали на кінотеатри та магазини.

Ми пам'ятаємо про трагічні події, не забуваємо про них, і розповідаємо молодому поколінню, щоб вшанувати пам'ять загиблих, прочитати молитву і попросити у Бога милості для постраждалих братів та сестер.

Духовне управління мусульман України висловлює своє співчуття кожному, у кого в сім'ї були постраждалі від цього геноциду та закликає зберігати Віру, добрі традиції свого народу.

І важливо те, що насамперед вони постраждали за те, що берегли найдорожче – свою Віру, свободу, правду.

Відповідні заходи з вшанування пам’яті пройшли в різних містах України, зокрема в Києві, Одесі, Харкові, Дніпрі, Миколаєві, Сумах, Полтаві, Кременчуці.